У цьому матеріалі
Одну світлову добу від Землі «Вояджер-1» пройшов 18 листопада 2026 року о 2:16 за тихоокеанським часом, тобто о 10:16 UTC. Жоден космічний апарат досі не залітав так далеко. Це близько 25,9 млрд км: саме стільки світло долає за 24 години. Лабораторія реактивного руху NASA (JPL), яка керує місією, оголосила про це 19 листопада.
Навіть зі швидкістю світла сигнал тепер іде 24 години до апарата і ще 24 години назад до нас.
Even traveling at the speed of light, signals now take 24 hours to reach the spacecraft and 24 hours to reach us.
Сюзанна ДоддКерівниця проєкту «Вояджер», NASA JPLпресреліз NASA JPL, 19 листопада 2026 р.Переклад редакціїЗа словами Додд, команда й далі щодня слухає «Вояджер-1» і раз на тиждень надсилає йому команди. «Просто зв’язок тепер триває трохи довше, ніж колись», додала вона.
49 років у дорозі
Обидва «Вояджери» запустили 1977 року. «Вояджер-1» 2012 року вийшов за межі бульбашки сонячного вітру навколо Сонця і першим із рукотворних об’єктів потрапив у міжзоряний простір, «Вояджер-2» зробив це 2018 року. Перший зонд летить зі швидкістю близько 61 000 км/год. Для порівняння: до Місяця світло доходить приблизно за 1,3 секунди, до Нептуна приблизно за чотири години, а до «Вояджера-1» йому потрібно ще годин на 20 більше.
Наукова керівниця місії Лінда Спілкер каже, що зонди й досі змінюють уявлення науковців про простір між зорями:
Однією з великих несподіванок стало те, наскільки наше Сонце й досі впливає на міжзоряний простір, аж до самого «Вояджера-1».
One big surprise is the extent to which our Sun continues to affect interstellar space, all the way out to Voyager 1.
Лінда СпілкерНаукова керівниця проєкту «Вояджер», NASA JPLпресреліз NASA JPL, 19 листопада 2026 р.Переклад редакціїЗбій і енергія, якої дедалі менше
Рубіж підтвердили за несучим сигналом і розрахованою траєкторією, бо наукових і службових даних «Вояджер-1» не надсилає від 14 листопада. Інженери досі з’ясовують, у чому річ. Кожен зонд щороку втрачає близько 4 ват потужності, і команда вже вимкнула три пристрої та перейшла на заміни, які споживають менше. У JPL розраховують, що наукові прилади обох апаратів працюватимуть щонайменше до 50-ї річниці запуску наступного літа.
«Вояджер-2» летить повільніше, і за одну світлову добу від Землі він, за даними NASA, опиниться в листопаді 2035 року. Додд розповіла, що буде, коли зв’язок обірветься:
Колись, коли він уже не зможе зв'язуватися із Землею, «Вояджер-1» стане мовчазним послом людства до зірок.
One day in the future, when it can no longer communicate with Earth, Voyager 1 will become humanity's silent ambassador to the stars.
Сюзанна ДоддКерівниця проєкту «Вояджер», NASA JPLпресреліз NASA JPL, 19 листопада 2026 р.Переклад редакції